Вибачте за те, що без попиту я у ваші оселі
Відкрита двері, запах кави, тютюнового диму...
Ми в наших кав'ярнях так щасливі і самотні,
неначе все те, що прожИто — прожИто іншими.
Грає касета, по чашках розлиті наспіви.
За столиком курять добродійки і кавалери.
Їх дивні сукні, звички, манери мови
Мене переконують в безглузду випадковість зустрічі.
Я просто перехожий, я просто зайшов до вас погрітися.
Мені потрібно лише філіжанку кави, щоб Ожило серце.
Я швидко доп'ю цю каву, я вам не перешкода.
...Лише тепла рідина по горлу — осколками сміху...
Коровін Андрій
1995 р.
